У реальному житті все частіше трапляються
випадки, коли україномовне населення негативно і навіть агресивно ставиться до
російськомовних українців. росія використала питання мови як привід розпалити
внутрішню ворожнечу в Україні, поширюючи дезінформацію про те, що
російськомовні і раніше зазнавали утисків.
Daily Dal не залишається осторонь болючої теми, яка існує вже тривалий час. Ми розглянемо проблему національної ідентичності громадян у контексті воєнних подій і спробуємо з’ясувати думку молодих людей. Ми попросили Дар’ю Радченко, першокурсницю Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро) за спеціальністю «Філологія» поспілкуватися з редакцією.
Як ти думаєш, як використання певної мови може вплинути на національну свідомість людини?
Мова може мати вплив на те, як ти себе позиціонуєш як представник певної національності. Тому нам дуже важливо використовувати тільки україномовний контент під час такої важкої ситуації в країні. Так ти зберігаєш себе від російської пропаганди.
Як вважаєш, чи доречно зараз говорити російською мовою?
Я вважаю, це не дуже доречним, бо те, якою мовою ти розмовляєш, також впливає на підтримку країни. Зараз багато воїнів б'ються за те, щоб ми могли далі розмовляти українською мовою, щоб її не забороняли знову, як це вже робили раніше. Якщо ми будемо продовжувати говорити російською, як мінімум на публіці, то це певним чином показує нашу неповагу до ЗСУ. Складається враження, ніби вони просто так ведуть боротьбу. Тому я вважаю, що принаймні на людях треба розмовляти українською. Але, якщо людині важко одразу перейти на українську, то, думаю, у колі сім'ї вона може спілкуватися суржиком.
Чи була у тебе раніше інша думка?
Можливо, на початку війни у мене була думка, що немає різниці, якою мовою розмовляти. Десь на початку літа 2022 року я зрозуміла, що мова все ж таки має значення, і краще перейти на українську.
Як ти ставишся до того, що деякі військові розмовляють російською?
Нейтрально. Бо, можливо, вони з російськомовного середовища, і у них немає таких можливостей, як у нас, покращувати свою українську. Але, на відміну від тих, хто сидить зараз вдома (немає значення, з яких причин) і продовжує говорити російською, то з їхньої сторони, на мою думку, це неповага до тих, хто зараз воює, бо вони роблять щось, щоб у нас було хороше майбутнє. Хоч вони і спілкуються російською, але вони доводять свою патріотичність діями. Однак, деякі, хто сидить вдома і продовжує говорити мовою ворога, нічого не роблять. Я вважаю, що як мінімум вони могли б розмовляти українською.
Як молодь зараз сприяє популяризації української мови в Інтернеті?
Вони зараз багато чого роблять, при чому у різних сферах. Наприклад, переклад аніме, озвучка та субтитри. Дуже багато людей цим займаються, і видно, як вони стараються. Також є переклад манґ, манхв, маньхуа. Деякі люди публікують відео в ТікТок українською мовою, де розповідають щось корисне або просто про своє життя. Багато блогів на Ютуб, у ТікТоці та Інстаграмі ведуть українською, що допомагає поширенню українського контенту.
А ти сприяєш якомусь поширенню української мови?
На даний момент я нічого такого не роблю, але я замислююся, щоб у майбутньому почати робити переклад манґ, так як у мене достатній рівень англійської.
Що ти можеш сказати про українську мову як першокурсниця за спеціальністю «Філологія»?
Українська доволі таки відрізняється від іноземних мов. Нещодавно у мовознавстві ми розглядали приклад структури, яка вживається тільки в українській мові. І також є багато слів, до яких не існує відповідників у інших мовах. У першу чергу саме індивідуальна мовна спадщина формує нашу національну ідентичність.
Світлана Базалєй, Daily Dahl
Немає коментарів:
Дописати коментар